Прорыв в космосе: ученые разработали революционный метод для достижения самой далекой планеты Солнечной системы

Научный мир всколыхнула сенсация — исследователи представили метод, который может переписать правила межпланетных путешествий.

Технологический прорыв обещает сократить путь к Плутону и другим транснептуновым объектам, оставляя традиционные двигательные системы в прошлом. Метод использует гравитационные маневры в сочетании с инновационным энергосберегающим подходом.

Эксперты отмечают, что разработка может ускорить исследование окраин Солнечной системы в 3-5 раз по сравнению с текущими технологиями. И все это — без увеличения бюджета миссий, что особенно удивительно для космической отрасли, где расходы обычно растут быстрее, чем криптовалютные пузыри.

Остается главный вопрос: кто первым успеет монетизировать эту технологию — государственные агентства или частные космические компании?

У 2075–2076 роках Седна досягне найближчої до Сонця точки (перигелію) — це близько 76 астрономічних одиниць, тобто втричі далі, ніж Нептун. Після цього вона знову розпочне свій тисячолітній шлях у глибини космосу, й такої близькості не буде ще століття.

Нові дослідження пропонують дві радикальні технології, які можуть доставити апарат до Седни у вузьке вікно можливості. Перша — прямий термоядерний двигун (Direct Fusion Drive, DFD): концептуальна установка на ядерному синтезі, здатна виробляти і тягу, і електроенергію. За оцінками, двигун потужністю 1,6 МВт зміг би дістатися до Седни приблизно за 10 років, із 1,5 роками активного розгону.

Друга технологія — удосконалене сонячне вітрило з тепловою десорбцією: коли молекули з поверхні вітрила вивільняються під нагрівом і створюють реактивну тягу. У поєднанні з гравітаційним маневром біля Юпітера така конструкція може дістатися Седни всього за сім років, постійно пришвидшуючись без необхідності тягнути на борту паливо. Проте сонячне вітрило забезпечить лише проліт повз Седну, тоді як термоядерний двигун дає змогу вийти на орбіту для докладного дослідження.

Обидві технології наразі перебувають на ранній стадії розробки. Прямий термоядерний двигун вимагає проривів у фізиці плазми та керуванні синтезом, а теплове сонячне вітрило — нових матеріалів і точних навігаційних рішень. Проте вікно для місії до Седни швидко закривається. Чи вдасться людству використати цей шанс — залежить від готовності ризикувати й інвестувати у проривні космічні технології.